РІК З ДНЯ СМЕРТІ ОЛЕКСАНДРА ПОПОВА. КОЛЕКТИВ ПРАВООХОРОНЦІВ КОРИСТУЄТЬСЯ ЙОГО НАСТАНОВАМИ, А ДОНЬКА–ВІДМІННИЦЯ СПОДІВАЄТЬСЯ, ЩО ТАТО ПИШАЄТЬСЯ НЕЮ

12.10.2017


12 жовтня 2016 року перестало битися серце керівника Кальміуського відділення поліції Олександра Попова. Йому було 43 роки. Без батька залишилася донечка, без мудрого наставника – більше 100 поліцейських району. Проте, кожен, хто знав його, памятає та згадує…Спогади – це все, що залишається після безмірного суму про втрату.

«Ми познайомилися з Сашком 2014 року у важкий для нас усіх період», - починає свою розповідь Олександр Вапіров, очільник Мангушського відділення поліції, і після невеликої паузи (бо згадувати й досі важко) продовжує – «Дуже гарна людина, порядний, відповідальний, а головне – надійний». Ніхто з тих, з ким довелося зустрітися Олександру Попову, не вірить у втрату, а значить, не може змусити себе говорити про нього у минулому часі.

Де б, у якому б колективі Попов не працював, усюди швидко завойовував повагу колег. А в Мангушському районі, де виріс та розпочав свій шлях правоохоронця, користувався безмежним авторитетом.

Олександр Попов надів погони у 1995 році і більшу частину професійного життя віддав Мангушському відділенню поліції. Починав з молодшого оперуповноваженого служби з боротьби з економічною злочинністю, а потім 14 років пропрацював у кримінальній міліції. З 2012 по 2015 роки Попов очолював кримінальний блок тоді ще Першотравневого райвідділку.

Знали і односельчани, що за будь-якої проблеми могли набрати номер і сказати «Сашко, допоможи». Він допомагав усім – і добрим товаришам, і зовсім незнайомим людям. Велике серце…Людяність.

В жовтні 2015 року Олександра Попова було призначено на посаду керівника Кальміуського відділення поліції.

З перших днів новий керівник визначив проблемні ділянки ввіреної йому території та налагодив тісну взаємодію з усіма селищними головами населених пунктів, що мають статус прифронтових, таких як Талаківка, Сартана, Гнутове. Їх мешканці завжди відповідали йому теплими словами вдячності, довірою та підтримкою.

Понад рік штат його підлеглих складався з трохи більше 100 правоохоронців, кожен з яких прислухався до порад мудрого керівника та приходив до нього не тільки за професійною допомогою, але й з власними проблемами.

Колеги дотепер продовжують користуватися його порадами та притримуються усіх настанов, які давав досвідчений керівник підполковник Попов. Навчають їм і нових працівників, які тільки-но переступають поріг Кальміуського відділення.

12 жовтня 2016 року особовий склад поліції Донеччини втратив мужнього, самовідданого офіцера та надійного бойового товариша.

Підростає без таткового піклування 15-річна Карина. Дівчина – відмінниця, а у вільний час займається танцями. Вона сподівається, що навіть зараз тато дивиться на неї та…пишається її здобутками і перемогами.

У родині Попових правоохоронці - часті гості. У будні чи свята, чи не щомісяця його товариші по службі заходять, аби поцікавитися, чи не потрібна допомога або просто посидіти та згадати Олександра Васильовича. Іноді зі сміхом, проте частіше із сумом. Бо порожнє місце в серці кожного назавжди так і залишиться…порожнім.

Цікаве

Ролик поліції

Програма

Газета

ЗМІ про нас